Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра ЕОМ ЗВІТ з лабораторної роботи №6 з дисципліни: «Діагностика комп’ютерних систем»  Мета роботи: використовуючи спеціальне програмне забезпечення визначити основні характеристики процесора, частоту, розмір кешу. Теоретичні відомості Центральний процесор (скорочено – ЦП, або мікропроцесор, чи просто процесор) став однією з найважливіших розробок технології інтегральних мікросхем за весь час її розвитку. Після створення концепції центрального процесора розробники зрозуміли, що один і той же пристрій можна використовувати для вирішення досить широкого кола задач, задаючи йому необхідний набір команд. Ця ідея привела до створеня сучасного комп’ютера, виділивши у вигляді незадежних областей створення апаратного і програмного забезпечення. Перші комп’ютери з програмами, що зберігаються на перфокартах і перфострічках, з’явилися в кінці 1940-х – початку 1950- х років. В основі універсальних обчислювальних машин та мікро-комп’ютерів 1960-х – 1970-х років також містились центральні процесори. Але лише інтеграція функцій центрального процесора у одному кремнієвому кристалі (який отримав назву мікропроцесора) в середині 1970-х років зробила можливим створення персональних комп’ютерів і призвела до шаленого росту швидкості і продуктивності центрального процесора, який продовжується і сьогодні. Хоча центральний процесор може виконувати і математичні обрахунки, спочатку в його системі не було операцій з рухомою комою. Звичайно, обрахунки над числами з рухомою комою можна проводити програмним способом, але їх продуктивність надто мала для додатків, що містять великий об’єм математичних обрахунків (автоматизоване проектування, наукові програми, 3D-Графіка) . Для забезпечення високопродуктивної обробки чисел з рухомою комою на апаратному рівні було розроблено математичний сопроцесор (числовий процесор), який працював сумісно з центральним процесором. Якщо класичні математичні сопроцесори реалізувались як окремі мікросхеми (наприклад, моделі Intel 8087, 80287, 80387), то центральні процесори наступних поколінь вже містили в собі функції математичних сопроцесорів. Усі сучасні процесори містять блок для обрахунків з рухомою комою. Продуктивність комп’ютера в значній мірі визначається саме центральним процесором. У цьому розділі проводиться опис основних характеристик центральних процесорів різних моделей і виробників, описано етапи еволюції цих пристроїв і проблеми, пов’язані з роботою мікропроцесорів. Швидкість процесора Швидкість процесора визначається кількома основними факторами. Більше всього вона залежить від конструкції схеми процесора – конструкція диктує внутрішні часові вимоги, які обмежують максимальну швидкість процесора, з якою він може працювати. На швидкість також впливають і технологічні фактори – розмір елемента і розмір кристала. В загальному випадку, чим менший кристал мікропроцесора, тим вища швидкість його роботи, оскільки сигнали проходять більшу короткий шлях і менше витрачають енергії. Нарешті, якість виробництва (воно залежить від технологічного обладнання, на якому виготовляються підкладки і готові кристали) може варіюватися, і деякі кристали можуть працювати швидше інших, не дивлячись на те , що вони були зроблені по однаковій технології і навіть на одній підкладці. У процесі випробувань, які є однією з фаз виробництва, процесори поділяються на групи в залежності від швидкості своєї роботи. Розгін комп'ютера. Процедура розгону комп'ютера містить у собі три аспекти: зміна робочої частоти шини, зміна значення множника частоти і зміна номіналу живильної напруги. для успішного розгону процесора не обов'язково виконувати всі три названих пункти. Зміна робочої частоти шини. Внутрішня тактова частота процесора відрізняється від зовнішньої частоти (або частоти передньої шини FSB). Зовнішня частота - це частота, на якій працює кеш...